Хімічний склад води та її вплив на процес приготування тіста тут
пʼятниця, 30 січня 2015 р.
Гр.29КП Технохімічний контроль
Категорії стандартів
Національна система стандартизації України вміщує різноманітні стандарти, в яких встановлені вимоги до конкретних об'єктів стандартизації. Залежно від об'єкта стандартизації, складу, змісту, сфери діяльності та призначення вони поділяються на такі види:
o державні стандарти України - ДСТУ;
o галузеві стандарти України - ГСТУ;
o стандарти науково-технічних та інженерних товариств і спілок України - СТТУ;
o технічні умови України - ТУУ;
o стандарти підприємств - СТП;
o кодекси усталеної практики.
Державні стандарти України (ДСТУ) - це нормативні документи, які діють на території України і використовуються усіма підприємствами незалежно від форми власності та підпорядкування, громадянами-суб'єктами підприємницької діяльності, міністерствами (відомствами), органами державної виконавчої влади, на діяльність яких поширюється дія стандартів. ДСТУ для будь-якої держави світу є національним стандартом України, який затверджується Держспоживстандартом України. ДСТУ мають міжгалузеве використання і запроваджуються переважно на продукцію масового чи серійного виробництва, на норми, правила, вимоги, терміни та поняття, позначення й інші об'єкти, регламентування яких потрібно для забезпечення оптимальної якості продукції, а також для єдності та взаємозв'язку різних галузей науки, техніки, виробництва та культури.
До державних стандартів прирівнюються державні будівельні норми і правила, а також державні класифікатори техніко-економічної та соціальної інформації. Республіканські стандарти колишнього УРСР застосовуються як державні стандарти України до часу їх заміни або скасування.
Державні стандарти України містять обов'язкові та рекомендовані вимоги. До обов'язкових належать:
o вимоги, що забезпечують безпечність продукції для життя, здоров'я, майна громадян, її сумісність і взаємозамінність, охорону навколишнього природного середовища та вимоги методів випробувань цих показників;
o вимоги техніки безпеки та гігієни праці з посиланням на відповідні норми і правила;
o метрологічні норми, правила, вимоги та положення, що забезпечують достовірність і єдність вимірювань;
o положення, що забезпечують технічну єдність під час розроблення, виготовлення, експлуатації (застосування) продукції.
Обов'язкові вимоги ДСТУ підлягають безумовному виконанню органами державної виконавчої влади, всіма підприємствами та громадянами-суб'єктами підприємницької діяльності, на діяльність яких поширюється дія стандартів.
Рекомендовані вимоги ДСТУ є обов'язковими для виконання, якщо:
o це передбачено чинними актами законодавства;
o ці вимоги включено до договорів на розроблення, виготовлення та поставку продукції;
o виробником (постачальником) продукції документально заявлено про відповідність продукції цим стандартам.
Галузеві стандарти України (ГСТУ) розробляють на продукцію, послуги в разі відсутності ДСТУ, або за потребою встановлення вимог, які перевищують або доповнюють вимоги державних стандартів. Вимоги ГСТУ не повинні суперечити обов'язковим вимогам ДСТУ. ГСТУ є обов'язковими для всіх підприємств і організацій даної галузі, а також для підприємств і організацій інших галузей (замовників), які використовують чи застосовують продукцію цієї галузі.
Стандарти науково-технічних та інженерних товариств (спілок) України (СТТУ) розробляють за потребою розповсюдження та впровадження систематизованих, узагальнених результатів фундаментальних і прикладних досліджень, одержаних у певних галузях знань та сферах професійних інтересів. Вимоги СТТУ не повинні суперечити обов'язковим вимогам ДСТУ та ГСТУ.
Підприємства застосовують СТТУ добровільно, а окремі громадяни - суб'єкти підприємницької діяльності, якщо вважають доцільним використовувати нові передові засоби, технології, методи та інші вимоги, які містяться в цих стандартах. Використання СТТУ для виготовлення продукції можливе лише за згодою замовника або споживача цієї продукції, що закріплено договором або іншою угодою.
Технічні умови (ТУ) - нормативний документ, який розробляють для встановлення вимог, що регулюють відносини між постачальником (розробником, виробником) і споживачем (замовником) продукції, для якої відсутні державні чи галузеві стандарти (або за потребою конкретизації вимог зазначених документів). ТУ затверджують на продукцію, що перебуває на стадії освоєння і виробляється невеликими партіями. ТУ розробляються на один чи кілька конкретних виробів, матеріалів, речовин, послугу чи групу послуг. Запроваджують ТУ в дію на короткі строки, термін їх дії обмежений або встановлюється за погодженням із замовником. Підприємства використовують ТУ незалежно від форми власності та підлеглості, громадяни - суб'єкти господарювання - за договірними зобов'язаннями або ліцензіями на право виготовлення та реалізацію продукції (надання послуг).
Стандарти підприємств (СТП) розробляються на продукцію (процес, роботу, послугу), яку виробляють і застосовують (надають) лише на конкретному підприємстві. СТП не повинні суперечити обов'язковим вимогам ДСТУ та ГСТУ. Об'єктами СТП є складові продукції, технологічне оснащення та інструмент; технологічні процеси; послуги, які надають на певному підприємстві; процеси організації та управління виробництвом. СТП - основний організаційно-методичний документ у діючих на підприємствах системах управління якістю продукції. Як СТП можуть використовуватися міжнародні, регіональні та національні стандарти інших країн на підставі міжнародних угод про співробітництво.
Гр.29КП ТХПВ
Раціональний режим випікання різних видів борошняно - кондитерських виробів
Режим випікання кожного виду виробів має свої особливості.На нього впливають:
- структурно - механічні властивості тіста;
- склад рецептури;
- хлібопекарські властивості борошна;
- вид виробу.
Температуру в пекарній камері регулюють,змінюючи температурний режим.Листкові вироби випікають при вищій температурі ніж інші види (260-270°С),щоб запобігти витіканню жиру.
Тривалість випікання кожного виду виробів установлюється на підприємстві залежно від конструкції печі.
Випікають вироби у відповідності з графіком, в якому визначена послідовність випічки виробів з різних видів тіста в залежності від термінів виготовлення і температури режиму випічки .
| Найменування вироби | Температурний режим, °C | Тривалість вьшечкн, хв | Час випічки (від-до), год |
| Вироби з пісочного тіста | 240-260 | 13-15 | 8-9 |
| Вироби з заварного тесга | 250-260 | 25-30 | 8-10 |
| Мигдальні тістечка | 150-160 | 5-7 | 9-J3 |
| Повітряні тістечка | 110-120 | 20-30 | 9-12 |
| Листкове тісто для тортів | 250-260 | 25-30 | 12-16 |
| Булочні вироби | 230-250 | 10-12 | 13-17 |
| Бісквітне тісто для тортів | 200-220 | 25-30 | 11-17 |
Тісто для тістечок і тортів випікається в листах і формах на аркушах. Кондитерський лист може бути з одним, двома або трьома бортами, щоб можна було легко зрушувати з нього напівфабрикат після випічки. Вироби з дріжджового тіста після остигання поміщають в кондитерські лотки, вистелені папером. У кондитерські лотки укладають від 50 до 100 виробів в залежності від виду.
Гр.29КП ТХПВ
Режим,випікання здобних виробів
Здобні вироби випікають в основному на листах,щоб зопобігти деформації
Перед випіканням (іноді після нього) тістові заготовки оздоблюють маком,цукровою пудрою чи оздоблювальними напівфабрикатами,такими як яєчна суміш,помадка,крем,кришиво тощо.
Яєчну суміш акуратно наносять на поверхню щіточкою,слідкують,аби вона не потрапила на лист,щоб запобігти нагару.Змазування яйцями стимулює утворення блискучої скоринки.Перед посипкою маком заготовки змочують водою. Тістові заготовки,змазанні яєчною сумішшю ,випікають,випікають у незволоженій камері, тому що пара зменшує блиск від змащування яйцями.Дозволяється виготовляти здобні вироби без змащення яєчною сумішшю. Тоді їх випікають у зволоженній пекарній камері. Здобні вироби масою 0,1 кг випікають 14-16 хв при температурі 200-220°С. Випеченні здобні вироби укладають на нижню скоринку в один ряд на лотоки,вистелені чистим пакувальним папером. Деякі вироби після укладання в лотоки посипають цукровою пудрою через ситечко, деякі покривають помадкою за допомогою щіточки.
Помадку перед застосування підігрівають до температури 50 - 60°С і наносять на теплі вироби.
Учням гр.29КП Стандартизація
Завдання на 31 січня
Галузеві стандарти
Стандарт є документ,що встановлює для загального і багаторазового застосування правила,загальні принципи або характеристики,які стосуються діяльності чи її результатів,з метою досягнення оптимального ступеня впорядкованості у певній галузі.
Галузеві стандарти розробляють на продукцію певної галузі в разі відсутності державних стандартів України чи у випадку необхідності встановлення вимог,які перевищують або доповнюють вимоги державних стандартів.
Галузеві стандарти не повинні суперечити обов’язковим вимогам державних стандартів і підлягають державній реєстрацій в Держстандартів України.Розробку держстандартів України здійснюють технічні комітети стандар-тизації (ТК), міністерства (відомства), головні (базові) організації зі стандарти-зації або організації (підприємства), що мають у відповідній області необхідний науково-технічний потенціал. Стандарти розробляють відповідно до плану де-ржстандартизації України з урахуванням норм чинного законодавства України, вимог стандартів державної системи стандартизації України та документів між-народної та регіональної організації зі стандартизації.
При розробці стандартів використовують науково-технічні результати науково-дослідних, дослідно-конструкторських, дослідно-технологічних, проектних робіт, результати патентних досліджень, міжнародні, регіональні стандарти, правила, норми і рекомендації з стандартизації, прогресивні національні стандарти інших країн та іншу інформацію про сучасних досягненнях вітчизняної та зарубіжної науки, техніки і технології.
Робота технічного комітету зі стандартизації починається зі збору заявок на розробку стандарту. Заявниками можуть бути державні органи та організації, громадські об'єднання, науково-технічні товариства, підприємства, фірми, під-приємці, які направляють заявки в технічний комітет.
На основі заявок Держстандарт України формує річний план державної стандартизації України.
Основним завданням стандартів у хлібопекарській промисловості є захист інтересів споживача і держави у питаннях якості продукції,забезпечення її безпечності для життя і здоров’я людини, підвищення якості продукції відповідно до розвитку науки і техніки,потреби населення.
пʼятниця, 23 січня 2015 р.
Учням гр.29КП
Сосиска в тісті
| Время приготовления : 2 часа 25 минут |
| Количество порций : 4 -5 штук |
Вам понадобится : 8-10 небольших сосисок, 300 гр. муки плюс еще немного для раскатывания, 30 гр. сливочного масла, 2 яйца плюс 1 желток для смазывания, 180 мл молока, 5 гр. сухих дрожжей, 1/2 ст. ложки сахара, 1 ч. ложку соли, белый кунжут для посыпки
Приготовление :
 |
1 . Просейте муку с солью горкой, в центре сделайте углубление. Всыпьте туда дрожжи и сахар. Влейте яйцо и начинайте замешивать тесто, постепенно подливая молоко. Вымешивайте тесто до однородности, 3-5 минут. Затем переложите на доску, добавьте размягченное масло и продолжайте вымешивать до эластичности, примерно 10 минут. |
 |
2 . Положите тесто в чистую миску, накройте влажным полотенцем и оставьте подниматься в теплом месте на 1,5 часа - тесто должно увеличиться в размерах примерно в 2 раза. |
 |
3 . Разделите поднявшееся тесто на 8-10 частей, в зависимости от количества сосисок. Скатайте из каждой части длинную толстую полоску. Выложи те на слегка присыпанную мукой поверхность и оставьте на 5 минут. |
 |
4 . Разделите поднявшееся тесто на 8-10 частей, в зависимости от количества сосисок. Скатайте из каждой части длинную толстую полоску. Выложи те на слегка присыпанную мукой поверхность и оставьте на 5 минут. |
 |
5 . Уложите сосиски в тесте на противень, застеленный смазанным маслом пергаментом, на некотором расстоянии друг от друга. Накройте влажным полотенцем и дайте расстояться в теплом месте, 20-30 минут |
 |
6 . Взбейте желток с 1 ст. ложку воды и смажьте тесто. Посыпьте кунжутными семенами и поставьте противень в духовку при 200 °С на 8 мин. Уменьшите температуру до 170 °С и выпекайте - еще 5-7 минут - булочки должны стать золотистыми и румяными. Подавайте горячими, теплыми или остывшими. |
четвер, 22 січня 2015 р.
Поточні технологічні лінії для виготовлення х/б виробів (гр.30КП на 24 січня)
Лінії для вироблення формового хліба А2-ХЛФ-25
Устаткування гр.30КП на 24 січня
Спеціалізоване формуюче обладнання.
Машина МСП-2Р для приготування сухарних плит.
Машина формування сухарних плит МСП-2Р складається з приймальної воронки, двох рифлених валків, нагнітальної камери, матриці з трьома мундштуками, струнного відсікаючого механізму, барабана, що прокатує, стрічкового транспортера і приводного механізму.
Сухарне тісто поступає самопливно з бункера, забезпеченого регулюючим шибером, в приймальну воронку машини.
Рифлені барабани, що обертаються один назустріч одному, у воронці захоплюють тісто і выпресовывают його через отвори вкладишів матриці. Струни відсікача, що обертається з постійною швидкістю, відрізують рівні часточки (за один поворот відсікача - шість часточок). Вага часточок, залежно від сорту сухаря, змінюється зміною вкладишів матриці і регулюється гвинтами. Можливість регулювання гвинтами без зміни вкладишів дозволяє виробляти два-три сорти сухарних плит, а при відключенні відсікача і загортання виробляти дитячі сухарі. Після відсікання часточки проходять між барабаном і фартухом, закочуються в джгути і в три ряди укладаються на листи, що подаються транспортерною стрічкою. Відстань між барабаном і фартухом міняється в межах від 4-х до 8-ми мм за допомогою ексцентриків і гвинтів. Щільність укладання джгутів в ряди створюється зміною швидкості руху транспортерної стрічки, регулювання якої потрібне для отримання щільного укладання джгутів в ряди і при переході на вироблення іншого сорту сухарів.
Учням гр.31КП ТПІ
Законспектуйте в зошиті та вивчить технологію приготування та подачу молочних супів,
вимоги до якості.
Суп молочний з крупами
Суп молочний з крупою: Рис або гречану крупу, пшоно перебирають, миють кілька разів і варять у підсоленій воді до напівготовності 10—15 хв.
Потім додають гаряче молоко, кладуть сіль, цукор і доводять до готовності. Кукурудзяну або перлову крупу перебирають і варять у воді до готовності (співвідношення води і крупів 6:1). Потім відкидають на сито і кладуть у суміш молока і води, доводять до кипіння, кладуть сіль, цукор.
Манну крупу спочатку просіюють, потім всипають тоненькою цівкою в киплячу суміш молока і води, кладуть сіль, цукор і варять 5—7 хв до готовності. Пшоно перебирають, миють кілька разів холодною водою, заливають окропом і варять у підсоленій воді до напівготовності. Потім додають гаряче молоко, сіль, цукор і доводять до готовності При подаванні суп молочний заправляють вершковим маслом.
Манну крупу спочатку просіюють, потім всипають тоненькою цівкою в киплячу суміш молока і води, кладуть сіль, цукор і варять 5—7 хв до готовності. Пшоно перебирають, миють кілька разів холодною водою, заливають окропом і варять у підсоленій воді до напівготовності. Потім додають гаряче молоко, сіль, цукор і доводять до готовності При подаванні суп молочний заправляють вершковим маслом.
Суп молочний з макаронними виробами
.jpg)
Макаронну
засипку (зірочки, алфавіт, вушка) відразу засипають у кипляче молоко або суміш
молока з водою, додають сіль, цукор і варять до готовності. При подаванні
наливають суп в тарілку, кладуть шматочок вершкового масла.
Макаронну
засипку (зірочки, алфавіт, вушка) відразу засипають у кипляче молоко або суміш
молока з водою, додають сіль, цукор і варять до готовності. При подаванні
наливають суп в тарілку, кладуть шматочок вершкового масла.
Суп молочний з овочами
.jpg)
Моркву і ріпу нарізають скибочками,
брусочками, часточками або кубиками; картоплю — кубиками або часточками;
білоголову капусту —
шашками; цвітну капусту розбирають на суцвіття; стручки квасолі розрізають на
2-3 частини.
Ріпу, деякі сорти білоголової капусти і цвітну капусту попередньо бланшують, щоб зникла гіркість.
Моркву злегка пасерують.
В киплячу
підсолену воду кладуть пасеровані моркву і ріпу, доводять до кипіння, додають
картоплю, капусту і варять при слабкому кипінні
до готовності. За 5—7 хв. до закінчення варіння кладуть відварену
квасолю, вливають гаряче молоко, солять і доводять до кипіння. Суп інколи
заправляють пасерованим борошном, розбавленим молоком або водою і вершковим
маслом.
Вимоги до якості
- Консистенція продуктів, з яких приготовлений суп, м'яка, форма
зберігається.
- Колір — білий, смак — солодкуватий, слабко-солоний, без присмаку і запаху підгорілого молока.
- Строк зберігання молочних супів — 30—40 хв.
Учням гр.29КП
Розтягаї з м'ясом
Інгредієнти для приготування расстегая з м'ясом:
Інвентар:
- Глибока миска – 2 штуки
- Ножа
- Паперові кухонні рушники
- Обробна дошка
- Плита
- Сковорода
- Кухонна лопатка
- Столова ложка
- Глибока каструля
- Чайна ложка
- Дрібне сито
- Кришка
- Кухонний рушник – 2 штуки
- Вилка
- Дерев'яна кухонна лопатка
- Кухонний стіл
- Скалка
- Миска
- Противопригарный деко
- Кондитерська кисть
- Духовка
- Блюдо
Приготування расстегая з м'ясом.
Крок 1: готуємо фарш
Сирої яловичий фарш викладіть в глибоку миску. Очистіть ріпчасту цибулю від лушпиння ножем, промийте під проточною водою, обсушити паперовими кухонними рушниками, викладіть на обробну дошку і наріжте середнім кубиком, діаметром 1 на 1 сантиметр.
Увімкніть плиту на середній рівень, поставте на неї сковороду, налийте олію і розжарте його. У гаряче масло закиньте ріпчасту цибулю, допомагаючи собі чистою рукою. Обсмажте цибулю до золотисто скоринки і прозорості протягом 3 – 4 хвилин, періодично перемішуючи його кухонних лопаткою щоб уникнути пригорання до дна сковороди. Потім з'єднайте його з яловичим фаршем, посоліть за смаком, додайте чорний мелений перець. Ретельно перемішайте інгредієнти до однорідної маси столовою ложкою.
Крок 2: готуємо тісто
Налийте молоко в глибоку каструлю і поставте її на плиту, включену на середній рівень. Розігрійте молоко приблизно до 30 – 35 градусів, і додайте в нього цукор.
Перемішайте інгредієнти до повного розчинення цукру столовою ложкою. Додайте до молока сухі дріжджі і дайте настоятися протягом 7 – 10 хвилин.
Поки дріжджі піднімаються шапкою, просіяти через дрібне сито в глибоку миску 1 частина пшеничного борошна.
Зробіть чистою рукою невелике поглиблення в середині просіяного борошна і влийте в миску відстояні потрібний час молоко і дріжджі.
Накрийте миску з інгредієнтами кришкою і оберніть її чистим кухонним рушником. Поставте миску в тепле місце і дайте опарі настоятися 15 – 20 хвилин.
У миску вбийте курячі яйця без шкаралупи, додайте сіль і збийте масу виделкою протягом 1 – 3 хвилин, до жовтої піни і повного розчинення солі.
Додайте збите яйце піднялася і відстояну опару.
Туди ж додайте рослинне масло.
І перемішайте інгредієнти до однорідної консистенції, дерев'яних кухонних лопаткою починаючи з країв миски. Повинно вийти, рідке тісто.
Поступово додавайте другу частину просіяного пшеничного борошна і вимішуйте тісто, поки воно не почне густіти і його не можливо буде заважати лопаткою.
Коли тісто стане досить щільним і у вас з'явиться можливість місити його руками, перекладіть його на кухонний стіл, присипаний борошном і вимісити до потрібної вам м'якості. Тісто на пиріжки має бути середньої м'якості, не липке, за смаком прісне. Тісто викладіть в глибоку миску, в якій, ви його готували і накрийте кухонним рушником для того, щоб воно не обветривалось. Дайте тісту настоятися приблизно 10 – 15 хвилин.
Крок 3: формуємо розтягаї з м'ясом
Вистояне тісто викладіть на стіл, присипаний борошном, розкатати тісто ковбаскою і наріжте ножем 12 рівних частин.
Кожен шматочок скрутіть кулькою і розкачайте качалкою в гуртки.
Покладіть на середину гуртків приблизно по 1,5 – 2 столові ложки фаршу.
Акуратно пальцями чистих рук скріпіть краю пиріжків, починаючи з кінців, при цьому залишаючи посередині невеликий отвір до 2 сантиметрів в довжину.
Сформовані розтягаї укладіть на противопригарный деко, попередньо застелений пекарської папером. Кладіть пиріжки на відстані 2 – 2,5 сантиметрів один від одного для того, щоб під час випікання вони не злипалися з боків. В окремій мисці збийте куряче яйце разом з рослинним маслом і нанесіть отриману суміш на поверхню розтягаїв з допомогою кондитерської пензлика. Деко з пиріжками поставте в тепле місце і дайте расстегаям піднятися протягом 15 – 25 хвилин.
Крок 4: випікаємо розтягаї з м'ясом
Поки піднімаються пиріжки, розігрійте духовку до 180 – 190 градусів. Деко з піднесеною здобою поставте в духовку, ще раз змастіть пиріжки сумішшю з яєць та олії, закрийте духовку і випікайте пиріжки протягом 25 – 30 хвилин до повної готовності. Після вийміть деко з духовки за допомогою кухонного рушника і дайте расстегаем трохи охолонути прямо в ньому. Теплі готові розтягаї перекладіть на блюдо з допомогою кухонної лопатки.
Крок 5: подаємо розтягаї з м'ясом
Пиріжки з м'ясом подаються в теплому вигляді укладені на широке велике блюдо. Ці пиріжки люблять і дорослі і діти. Особливо вони смачні в поєднанні зі свіжим фруктовим киселем або свіжому завареним чорним і дуже солодким чаєм. Пару розтягаїв в шлунку і заряд енергії на весь день вам забезпечений!
понеділок, 19 січня 2015 р.
Мікробіологія Гр.30КП
Завдання на 24 січня!
Шановні учні!Законспектуйте в зошиті цю тему і вивчить її.
Мікробні клітини майже цілком складаються з води (біля 80%). Лише 20% вмісту клітини припадає на сухі речовини. Якщо їх прийняти за 100%, то хімічний склад клітини буде такий:
- вуглецю - 46-50%.
- кисню - 30,
- водню - 6-7,
- азоту - 7-14,
- мінеральних речовин - 2-14%.
До мінеральних речовин належать:
- фосфор,
- калій,
- натрій,
- магній,
- сірка,
- кальцій,
- хлор,
- залізо,
- цинк,
- бор,
- хром та інші.
Усе необхідне клітина одержує разом з білками, жирами, вуглеводами та іншими речовинами, якими вона живиться.
Ферменти - специфічні білки, що присутні у всіх живих клітинах і виконують функції біологічних каталізаторів. Завдяки ним реалізується генетична інформація і здійснюються процеси обміну речовин і енергії в живих організмах. Ферменти бувають простими або складними білками; останні з білковими компонентами містять небілкову частину - кофермент.
Білки - високомолекулярні органічні сполуки із залишків амінокислот. Вони грають найважливішу роль у життєдіяльності клітин, виконуючи функції побудови, розвитку і обміну речовин, передавання спадкових ознак.Вуглеводи - група органічних природних сполук загальної формули С "(ІЬО), ". Розрізняють прості вуглеводи - моносахариди, або сахари (глюкоза, фруктоза), і складні - полісахариди, які поділяють на низькомолекулярні - дисахариди (сахароза, лактоза) і високомолекулярні (крохмаль, клітковина).
Вуглеводи вважаються енергетичним матеріалом. Завдяки їм у клітині здійснюються процеси утворення і перетворення енергії.
Жири - органічні сполуки, складні ефіри гліцерину й жирних кислот, природні продукти рослинного або тваринного походження. їх застосовують у медицині (риб'ячий жир, рицинова й хаульмугрова олії, масло-какао тощо), у техніці (ворвань, лляна, конопляна, бавовняна олії), у виробництві мила і гліцерину.
Жири - це так звані резервні (запасні) речовини. Жири - важливе джерело енергії організму.
Мінеральні речовини потрібні в невеликій кількості, але за їх відсутності виникають різні зміни в життєдіяльності клітин. їх умовно можна поділити на структурні, метаболічні та каталітичні.
За участю мінеральних елементів забезпечується ряд життєво важливих процесів. Це стосується насамперед підтримання певних фізико-хімічних констант - осмотичного тиску, кислотно-лужної рівноваги, процесів збудження та гальмування, каталітичної активності ферментів тощо.
пʼятниця, 2 січня 2015 р.
Підписатися на:
Дописи (Atom)