Атестація

Учням гр.33КП "Стандартизація"

Переглянути та вивчити за посиланням тут

Конкурс

Конкурс фахової майстерності

       15 лютого 2019 року в училищі відбувся конкурс фахової майстерності серед учнів гр.33КП та 34КП з професії "Кухар". 

Конкурс проходив у два етапи. Перший етап - теоретичний. Учні відповідали на тестові завдання, які  були складені відповідно до навчальної програми з предметів професійно-теоретичної підготовки.

Другий етап - практичний. Він передбачав виконання завдання, що відповідає кваліфікаційному рівню III розряду з професії "Кухар". Кожен учасник виконав нарізування овочів та готував зрази м’ясні з сиром та гарніром. Критерії оцінювання включали в себе не тільки оцінку смакових якостей страв, а й підготовку робочого місця, дотримання технології приготування, дотримання правил безпеки праці,  норм санітарії та гігієни, оформлення страв, використання новітніх технологій в приготуванні страв. Всі учасники справились з поставленими завданнями і продемонстрували належні теоретичні знання та практичні вміння.

Переможцями стали:

I місце - Мозгіна Аліна

II місце - Шевченко Яніна

III місце - Маковійчук Ірина

IV місце - Швець Анастасія,

                  Будовська Клавдія

Учням гр.35КП

Переглянути презентацію тут

Учням гр.34КП "Мікробіологія"

Мікроорганізми води, грунту, повітря.

Мікрофлора повітря

Мікрофлора повітря дуже різноманітна. Склад її залежить від ступеня забрудненості повітря мінеральними й органічними речовинами, температури, осадів, характеру місцевості, вологості та інших факторів. Чим вища концентрація у повітрі пилу, газів, кіптяви, тим більше в ньому бактерій.Повітря — несприятливе середовище для бактерій і вірусів. Відсутність поживних речовин, вологи, оптимальної температури, згубна дія сонячного проміння і висушування не створюють умов для їх збереження. Однак і порівняно короткого перебуванням мікроорганізмів у повітрі цілком досить для того, щоб зумовити передачу патогенних видів мікроорганізмів.

Мікрофлора грунту

Грунт є середовищем існування більшості видів бактерій (як аеробних так і анаеробних), крім того тут зустрічаються гриби, актиноміцети, водорості, найпростіші. Кількість бактерій тут залежить від особливостей ґрунту, а також від хімічних та фізичних факторів, які на нього впливають. Поверхня ґрунту зазвичай несприятлива для життя мікроорганізмів внаслідок дії сонячних променів та висушування. Найбільша кількість мікроорганізмів зустрічається на глибині 5 - 15 см (до 10⁸ у одному грамі). Нижче їх кількість зменшується, на глибині 1,5  - 5 м зустрічаються поодинокі клітини.

Мікрофлора води

Мікрофлора представлена різноманітними групами мікроорганізмів – тут зустрічаються бактерії, мікроскопічні гриби, актиноміцети, водорості, найпростіші. Для кількісного та якісного аналізу води використовують дуже багато різноманітних мікробіологічних методів, у зв'язку з тим, що видовий склад мікрофлори дуже відрізняється в залежності від характеру водойми, глибини, ступеню забруднення тощо.

Дуже важливим показником є наявність у воді бактерій кишкової групи – це свідчить про фекальне забруднення води та становить небезпеку для людини. Метод оснований на тому, що Escherichia coli, яка зазвичай є представником кишкової мікрофлори не тільки не гине, але навіть здатна розмножуватись у зовнішньому середовищі, тому зберігається у водоймах досить тривалий час.

Учням гр.34КП "УХВ"

Характеристика печей за способом нагрівання пекарної камери.

Розрізняють:

- жарові, в яких теплота, необхідна для випікання, передається від стінок пекарної камери. В таких печах перед випіканням хліба в порожній пекарній камері згорає паливо, потім відбувається завантаження тістових заготовок та випікання. Ці печі є застарілими печами періодичної дії;

- канальні, в яких теплота, в пекарну камеру передається від продуктів згорання через стінки каналів. Вони найбільш поширені на хлібозаводах;

- печі з пароводяним обігрівом, в яких передача теплоти в пекарну камеру здійснюється за допомогою пароводяних нагрівальних трубок;

- печі з паровим обігрівом пекарної камери за допомогою вироблюваного в котлі пара високого тиску;

- печі з комбінованим обігрівом пекарної камери за допомогою пароводяних нагрівальних трубок та каналів;

- газові печі, в яких газ зжигається в пекарній камері. В наш час ці печі майже не використувуються;

- електричні, в яких обігрів пекарної камери здійснюється за допомогою електричного випромінювання.

Учням гр.34КП "УХВ"

Характеристика печей за конструкцією череня.

За цією ознакою печі розрізняють:

- з стаціонарним черенем - вироби завантажують та вивантажують за допомогою лопати. Ці печі є застарілими;

- з висувним черенем, у яких при завантежені та вивантажені виробів черень висувається з пекарної камери. Ці печі є також застарілими;

- з конвеєрним черенем, у яких процес випікання відбувається безперервно при руху конвеєра через пекарну камеру. Конвеєр може бути різної конструкції. Найбільш поширені ланцюгові конвеєри та сітчасті, які виготовляються з металевої сітки. 

В залежності від площі череня розрізняють печі:

- малої продуктивності ( площа череня не перевищує 8-10м²);

- середньої продуктивності ( площа череня не перевищує 25м²);

- великої продуктивності ( площа череня більше 25м²).

Учням гр.35КП "ТПЇ"

Вивчити тему "Заправні супи: характеристика, класифікація".

Заправними називають такі перші страви, які готують на бульйонах, відварах або воді і заправляють пасерованими овочами (цибулею, мор­квою, білим корінням), томатом і борошном. До складу заправних пер­ших страв входять овочі, крупи, бобові або макаронні вироби, тому ці страви набувають смаку і аромату тих продуктів, які використані для їх приготування.

Заправні перші страви поділяють на борщі, щі, солянки, капусня­ки, розсольники, супи (овочеві, картопляні, без картоплі).

Для їх приготування обчищені овочі шаткують або нарізують відпо­відної форми залежно від виду страви. Використовують їх сирими або після попередньої теплової обробки. Квашену капусту тушкують, со­лоні огірки нарізують і припускають, столові буряки варять або печуть необчищеними, обчищають, нарізують або обробляють, нарізують, а потім тушкують або припускають. Нарізані моркву, цибулю, біле ко­ріння, томати і томатне пюре пасерують з жиром. Борошно пасерують з жиром або без нього. Для пасерування беруть борошно І сорту і про­грівають його при температурі 120—130°С до світло-жовтого кольору.

Жирову пасеровку розводять гарячим, а суху — охолодженим бульйо­ном або відваром (1:4), розмішують до однорідної маси і проціджують. Крупи перебирають, а дрібні просівають, потім промивають 2—3 рази, кожного разу міняючи воду. Пшоно промивають, а потім обшпа­рюють, щоб видалити гіркість. Перлові крупи після промивання зак­ладають в окріп, варять до напівготовності, відвар зливають, а крупи промивають, оскільки відвари з них мають темний колір і слизувату консистенцію, яка надає першим стравам неприємного зовнішнього вигляду. Макарони перебирають і розламують.

Загальні правила приготування заправних перших страв

1. Бульйон або відвар проціджують і доводять до кипіння.

2. Підготовлені продукти кладуть у киплячий бульйон або воду в певній послідовності залежно від тривалості варіння (табл. 6), щоб вони одночасно дійшли до готовності. Після закладання кожного виду про­дукту бульйон повинен швидко закипати.

3. Сирими закладають свіжу капусту, картоплю, вироби з борошна, крупи, крім перлової.

4. У перші страви, в які входять картопля і щавель, солоні огірки, квашена капуста, спочатку кладуть картоплю, варять її до напівготов­ності, потім інші продукти за рецептурою, оскільки в кислому середо­вищі картопля погано розварюється.

5. Заправні перші страви, за винятком тих, що містять крупи, виро­би з борошна, заправляють пасерованим борошном (розведеним буль­йоном, водою або відваром), яке надає їм більш густої консистенції, поліпшує смак і запах, сприяє утриманню часток у завислому стані і збереженню вітаміну С. Капусняки, борщі можна заправити протер­тою картоплею.

6. Пасерованими овочами заправляють перші страви за 10—15 хв. до готовності, пасеровкою з борошна або протертою картоплею — за 5—10 хв. до закінчення варіння.

7. Для поліпшення смаку перших страв рекомендується додавати перець солодкий (20—40 г [нетто] на 1000 г супу), при цьому відповід­но зменшується закладання Інших овочів.

8. Заправні супи варять при слабкому кипінні, оскільки при силь­ному кипінні овочі дуже розм'якшуються, не зберігають форму і, крім того, вивітрюються ароматичні речовини.

9. Спеції (лавровий лист, перець) і сіль кладуть у перші страви за 5—7 хв. до готовності.

10. Зварені заправні супи настоюють, залишаючи їх на плиті на 10— 15 хв., щоб сплив жир. Після цього вони стають прозорішими й аро­матнішими.

11. Подають заправні гарячі супи в підігрітій столовій глибокій тарілці або суповій мисці. Спочатку кладуть прогріті в бульйоні шма­точки м'яса, птиці, риби (від 35 до 50 г на порцію), наливають заправну першу страву, посипають дрібно нарізаною зеленню кропу, петрушки або цибулі для збагачення її вітамінами, поліпшення аромату, смаку і зовнішнього вигляду (2—3 г нетто на порцію). Сметану кладуть у тарі­лку 10 г на порцію. Норма подавання заправної першої страви може становити 500,400, 250 г залежно від попиту відвідувачів.

Майстер-клас "Італійська кухня. Приготування пасти".

21 грудня відбувся майстер-клас «Італійська кухня. Приготування пасти», підготовлений майстром виробничого навчання Трусовою І.О. Ірина Олексіївна приготувала лазанью з соусами "Болоньєзе" та "Бешамель" та тальятелле з соусом "Песто". На заході були присутні учні групи 34КП та 35КП, майстри виробничого навчання кафедри «Кухар. Пекар» та гості.

Учням гр. 35КП

Переглянути тут

Учням гр. 34КП "Хімічний склад мікробної клітини"

ЗАКОНСПЕКТУВАТИ ТА ВИВЧИТИ

Учням гр. 35КП "ТПЇ" " Харчові жири: види, класифікація, характеристика, кулінарне використання"

ЗАКОНСПЕКТУВАТИ ТА ВИВЧИТИ

Олії

Найменування оліям надають за назвою рослин, з насіння, частин або тканин яких їх виробляють. Використовують два способи вилучення олії з олійної сиро­вини — пресовий і екстракційний.

Залежно від глибини очищення виготовляють олії нерафіновані, гідратовані, рафіновані недезодоровані, рафіновані дезодоровані.

Нерафінована олія після вилучення з сировини підлягає фільтруванню або відстоюванню, при цьому видаляється лушпиння, частинки оболонок насіння, м'ятки (м'язги) тощо. Нерафінована олія має колір, смак і запах, притаманні сировині, і усі супутні речовини (в тому числі біологічно активні).

Гідратована олія фільтрується, обробляється розпиленою водою. Гідратована олія за біологічною цінністю поступається нерафінованій. Вона має характерні забарвлення, смак і запах.

Рафінована недезодорована олія виготовляється із застосуванням фільтрування, гідратації, лужної нейтралізації, відбілювання (знебарвлення). Вона прозора, майже знебарвлена, у неї властивий натуральній олії смак і запах.

Рафіновану дезодоровану олію отримують після повного циклу очищення: фільтрування, гідратації, лужної нейтралізації, відбілювання, дезодорації.

Для торговельної мережі і підприємств громадського харчування постачають олію соняшнико­ву, рафіновану, дезодоровану, екстракційну, а також пресову рафіновану, недезодоровану, гідратовану вищого і першого сортів і нерафіновану вищого і першого сортів; олію соєву екстракційну рафіновану, дезодоровану і пресову гідратовану першого сорту; олію кукурудзяну рафіновану, дезодоровану; олію бавовняну пресову і екстракційну рафіновану дезодоровану і пресову недезодоровану вищого і першого сортів.

Дефекти олії: сторонній смак і запах, присмак гіркоти, затхлий запах, прогірклий смак і запах оліфи.

Тваринні топлені жири

Для виробництва тваринних топлених жирів використовують жирову тканину (жир-сирець) і кістки великої рогатої худоби, свиней, овець та іншої худоби і птиці, що залишаються після обробки туш, виготовлення напівфабрикатів, субпродуктів, тощо на забійних і м'ясопереробних підприємствах.

Жири тваринні топлені виробляють таких видів: яловичий, свинячий, бара­нячий, кістковий вищого і першого товарних сортів і збірний, який на товарні сорти не поділяють. В невеликих кількостях виробляють гусячий, курячий, качиний жири.

Для оцінки якості тваринних топлених жирів визначають колір, смак, запах, прозорість, консистенцію, вміст вологи і летких речовин, кислотне число, кількість антиоксидантів.

Маргарин

Маргарини поділяють на 4 групи: бутербродні брускові, бутербродні м'які (наливні) поліпшеної якості, столові, для промислової переробки.

М'які маргарини мають вищу біологічну цінність, добре засвоюються. За вмістом жиру їх поділяють на низькокалорійні — містять 55—72% жиру та висококало­рійні — містять 82% жиру.

Столові маргарини виготовляють з саломасів, універсальної жирової суміші і олії. Столові маргарини не вітамінізують, ароматизатори додають у випадку використання молока менше 8%.

Якість маргарину визначають за органолептичними і фізико-хімічними по­казниками.

Майстер-клас "Приготування виробів з листкового тіста"

30 листопада відбувся майстер-клас «Приготування виробів з листкового тіста», підготовлений майстром виробничого навчання Тіняковою С. В. На заході були присутні учні групи 34КП, майстри виробничого навчання кафедри «Кухар. Пекар» та гості.